основи композиції


Share Next Entry
Термін композиція:
kompoza

В основи терміну «композиція» лежить латинське слово compositio, що означає співставлення, додавання, з'єднання, поєднання. Тобто поєднання дечого, для подальшої взаємодії. Але для мене більш зрозумілим і досконалим є пояснення композиції в працях В. Кандінського. Тому на ньому я і зупинюся:

Композиція-це внутрішньо-доцільне підкорення окремих елементів і загальної конструкції конкретній цілі.

В цьому поясненні терміну композиції ми маємо чітку структуру взагалі всієї теми і достатньо простору для аналізу і обдумування. По-перше тут вже закладені два основних моменти композиції: вивчення її елементів і вивчення їх конструкцій, тобто характеристик їх взаємодії. Після цього ми отримуємо висновки, які допомагають нам створити «доцільне підкорення», а слово «внутрішнє» звертає нашу увагу на внутрішні характеристики і зміст елементів в їх взаємодії. «Конкретна ціль» допомагає нам зрозуміти широту можливостей композиції. Адже сучасне мистецтво не ставить собі за мету створення лише гармонічних композицій. І навіть можна сказати, що композиція чи не найдіяльніший інструмент для створення будь якого настрою у глядача. 
Три кроки вивчення композиції:

Ітак, основне, що ми маємо вивчити в композиції - це основні її елементи. Їх необхідлно вивчити ізольовано, потім визначити зв'язки між ними, їх взаємодію та взаємний вплив. Із висновків, які ми отримуємо на практиці і в теорії абстракного простору ми можемо говорити о можливості компоновки цих елементів. При цьому ми можемо компонувати будь які елементи і конструкції елементів як в абстракному, так і в реальному просторі.
1. вивчення елементів композиції і їх характеристик ізольовано один від одного
2. вивчення взаємодії елементів композиції
3. аналіз і підкорення елементів конкретній цілі

Абстрактний простір:

Важливою частиною ізольованого вивчення елементів є теорія, інтуїція і відчуття. При співставленні елементів або навіть появи будь якого елемента на форматі мова вже йде про його взаємодію з простором і з іншими елементами. При цьому ми вважаємо наш простір абстрактним. В абстракному просторі всі характеристики можливі лише в співвідношенні. Неможливо виявити характеристики предмета не порівнявши їх. Це стосується розміра, контрастності, динамчності, статичності і тд. 
Абстрактне мистецтво: 

Говорити про характеристики елементів композиції простіше за все в контексті абстрактного мистецтва. Предметна форма притишує звук елементів. Абстракне ж мистецтво виявляє всі їх характеристики і заставляє говорити своїми мовами і на повну гучність.


Звук:

В композиції поняття звуку можна ввести лише абстрактно і евентуально. Але саме це поняття є дуже важливим і без нього неможливе сучасне мистецтво. Саме «звучанням» елементів можна мотивувати «внутрішню-доцільність» розташування елементів на площині. Елементи можуть звучати гучно, тихо, бути майже беззвучними і ці звуки ми можемо підпорядковувати.


Час:

Про час в композиції почали говорити в 20-х роках XX століття художники-абстракціоністи. До цього часу поняття "час" вивчалося лише в музиці, літературі, а пізніше в кінематографі. Тепер ми можемо говорити про час абсолютно серйозно і оправдано, так як сучасне мистецтво саме час вважає своєю дуже важливою складовою. В композиції час можна віднести до характеристики окремих елементів і до їх взаємодії. Так, наприклад,  крапка є найбільш лаконічним елементом в часі, а лінія найбільш «протяжним».


 


?

Log in